Ректор НУГЗУ
генерал-лейтенант
службы гражданской защиты
Садковой Владимир Петрович

Дорогие друзья!

Спасение человека в любой чрезвычайной ситуации — благородный, ответственный и, вместе с тем, опасный и сложный путь тех, кто по зо­ву сердца избрал профессию спасателя. Эти смелые, му­жественные и решительные люди в нелегкой социально-экономической и политичес­кой ситуации сегодня с чес­тью исполняют свой долг перед народом, демонстри­руя настойчивость в выпол­нении поставленных задач.

Претворяя в жизнь девиз — «Предотвратить, спасти, по­мочь», они в трудный час всегда на страже жизни и здоровья граждан Украины, преодолевают последствия чрезвычайных ситуаций, оказывают помощь тем, с кем случилось несчастье. Народ­ная "Служба спасения 01" — единственная служба, кото­рая всегда рядом с людьми, всегда в полной боеготов­ности. И высококвалифици­рованные специалисты сво­его дела, которых готовит Университет гражданской за­щиты Украины, ведущее выс­шее учебное заведение это­го профиля, всегда были, есть и будут образцом высо­кой профессиональной под­готовки, самоотверженности и мужества.

подробнее »

Україна – це маленька Батьківщина для кожного з нас. Це наша земля зі славною історією, мудрими талановитими людьми. Протягом століть наш народ боровся за свою незалежність і переміг. Протягом віків стримували наш козацький дух, нашу мову, душили нашу гордість, хотіли бачити наш народ глухим, німим і сліпим. Сіяли в наших душах жорсткість, байдужість, ненависть, але українці вистояли.

Я дійсно пишаюся, що я українець, що маю свою Батьківщину. Треба цінувати та поважати те, що тобі даровано Богом. Адже Батьківщина єдина, як мати, що дала життя . Треба бути в гармонії із самим собою, щоб розуміти це, поважати свою націю, свою історію, щоб помічати красу навкруги. Кримські степи, обпалені сонцем, запорізькі поля в соняшниковім світі, карпатські величні гори з засніженими верхівками – вся ця краса поряд і породжує святе відчуття рідного краю.

Кожна людина з великою любов’ю згадує те місце, де вона народилася. І, перебуваючи за кордоном тимчасово чи проживаючи там, починає більше цінувати Батьківщину.

Я вірю в силу думки нашого народу, в мужність наших чоловіків і красу наших жінок. Не треба сподіватися ні на кого, кожен повинен робити все сам, будувати майбутнє, адже доля України в наших руках. Виховання в собі національної свідомості неодмінно призведе до розквіту добробуту народу. Рідна мова така співуча, солов’їна,мелодійна. Це мова землі й вітру, сонця, росинки й травинки. Вона допомагала вистояти в тяжкі часи, не дала обірватися національним струнам. Вона черпає силу в душі людській, і, доки є любов у серцях наших, буде розквітати й мова наша, будуть поважати й знати її інші народи.

Життя в Україні – не тільки велика честь, а й велика відповідальність. Адже ми-продовжувачі прекрасних традицій наших дідів, творці майбутнього України.

Я українець! Пишаюся цим! Я вчуся захищати, рятувати людей і думаю, що ця добра справа допоможе мені зробити свій внесок у розвиток моєї Батьківщини.